ВУЗ ШАГ

Сторінка лікаря

ГРИП

Грип — гостре інфекційне вірусне захворювання дихальних шляхів. Входить до групи гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ). Періодично розповсюджується у вигляді епідемій та пандемій (захворюваність грипом переважає взимку). У наш час виявлено більш ніж 2000 варіантів вірусу грипу, які розрізняються між собою антигенним спектром.

Грип має симптоми, схожі з іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями (ГРВІ), але є набагато небезпечнішим. Тому перші ж симптоми ГРВІ вимагають особливої уваги. Найчастішим ускладненням грипу стає пневмонія, яка іноді може лише за 4-5 днів призвести до смерті хворого. Серцева недостатність також нерідко розвивається внаслідок ускладнень грипу.

Джерелом інфекції є тільки хвора людина (з останніх годин інкубаційного періоду по 4-5-й день хвороби). Механізм передачі інфекції — повітряно-крапельний. Хвора людина, навіть із легкою формою грипу, становить небезпеку для оточуючих впродовж усього періоду прояву симптомів, що в середньому становить 7 діб.

Імунітет після перенесеного грипу дуже нестійкий, можливі повторні захворювання навіть упродовж одного року; цьому сприяє те, що різні типи та підтипи, а також серологічні варіанти збудника не утворюють один проти одного пересічного імунітету та значно змінюють імуногенні властивості, що робить щеплення проти грипу досить неефективними.

Захворювання протікають у вигляді епідемій, що виникають кожні 2-3 роки. Характерна виражена сезонність грипу — зима, початок весни. У 20 сторіччі людство пережило три пандемії грипу. Внаслідок найгіршої з них — епідемії іспанського грипу — 1918-го року загинули від 50 до 100 мільйонів людей. Внаслідок пандемій 1957 і 1968 рр. загинули від одного до двох мільйонів людей. Сьогодні ситуація є такою, що звичайний вірус сезонного грипу спричиняє до 500 тисяч смертей щороку, лише в Сполучених Штатах близько 36 тисяч смертей.

В Україні випадки смерті від грипу реєструють лише тоді, коли вірус лабораторно виділяють з патологоанатомічного матеріалу. Наприклад, за епідемічний сезон грипу 2007—2008 років в Україні офіційно зареєстровано всього 3 летальних випадки від грипу. Екстраполяція кількості летальних віпадків у розвинених країнах Заходу на Україну свідчить, що кількість смертей від грипу за час епідемії щороку може складати 2-7 тисяч осіб. Зокрема в середньому щороку від діагнозу ГРВІ, грипу або бронхолегеневої інфекції в Україні помирає від 180 до 200 дітей віком до одного року.

Симптоми, що вимагають лікування вдома

При появі перших симптомів грипу хвора людина обов'язково повинна залишатися вдома, щоб не провокувати ускладнення власної хвороби і не наражати інших людей на небезпеку, смертельну для деяких з них. Такими симптомами є:

  • підвищена температура тіла;
  • біль у горлі (фарингіт);
  • кашель;
  • нежить;
  • біль у м'язах.

Маючи будь-який з цих симптомів не варто виходити з дому навіть заради візиту до лікаря, його слід викликати додому. Призначене лікарем симптоматичне лікування у домашніх умовах може бути достатнім для одужання. Якщо стан хворого не погіршується, необхідно продовжувати лікування вдома до повного зникнення симптомів.

Симптоми, що вимагають термінової госпіталізації

Якщо стан хворого погіршується, не варто зволікати із госпіталізацією, оскільки тепер під загрозою перебуває його життя. Необхідно викликати швидку медичну допомогу, якщо виявлені будь-які з цих симптомів:

  • сильна блідість або посиніння обличчя;
  • ускладнене дихання;
  • висока температура тіла, що довго не знижується;
  • багаторазове блювання та випорожнення;
  • порушення свідомості — надмірна сонливість чи збудженість;
  • болі у грудній клітці;
  • домішки крові у мокротинні;
  • падіння артеріального тиску.

Продовжувати лікування вдома за наявності цих симптомів небезпечно. Затримка із госпіталізацією може призвести до смерті хворого.

Ускладнення грипу

Частота виникнення ускладнень захворювання відносно невелика, але у разі їх розвитку вони можуть становити значну небезпеку для здоров'я хворого. Середньо-важкі, важкі і гіпертоксичні форми грипу можуть стати причиною серйозних ускладнень. Причинами виникнення ускладнень при грипі можуть бути наступні особливості інфекційного процесу: вірус грипу має виражену капілляротоксчину дію, здатний придушувати імунітет, руйнує тканинні бар'єри, полегшуючи тим самим агресію тканин резидентною флорою.

Розрізняють декілька основних видів ускладнень при грипі:

  • легеневі: бактеріальна пневмонія, геморагічна пневмонія, формування абсцесу легені, утворення емпієми, респіраторний дистрес-синдром;
  • позалегеневі: бактеріальні риніти, синусити, отити, трахеїти, вірусний енцефаліт, менінгіт, неврит, радикулоневрит, ураження печінки, синдром Рея, міокардит, токсико-алергічний шок.

Найчастіше летальні результати при грипі спостерігаються серед дітей молодше 2 років і людей похилого віку старше 65 років.

Лікування

Лікування ГРВІ та грипу — складна проблема, тому його має визначати лікар. Не варто займатись самолікуванням, оскільки це небезпечно. При своєчасному і правильному лікуванні хвороба закінчується повним одужанням.

Для лікування грипу можуть використовуватись тільки лікарські препарати із доведеною активністю проти вірусу грипу, лише вони здатні вплинути на вірус грипу: припинити його розмноження в організмі. Вчасне використання таких медикаментів за призначенням лікаря здатне скоротити період видужання, полегшити перебіг хвороби та запобігти розвитку ускладнень. Всесвітня організація охорони здоров'я повідомляє, що проти грипу можуть бути застосовані такі ліки (клас інгібіторів нейрамінідази): озелтамівір (комерційна назва Таміфлю) та занамівір (комерційна назва Реленца). Інгібітори M2 препарати Амантадін (первісно запропонований 1967 року як противірусний засіб, ефективний по відношенню до вірусів грипу типу А2, в подальшому показав ефективність при паркінсонізмі) та Рімантадін (ефективність рімантадіну у профілактиці грипу продемонстрована на тваринах 1965 року і 1968 року в клінічних дослідженнях) розроблені для блокування протонних помп і запобігають проникнення вірусу в клітини.

Противірусні препарати здатні полегшити стан хворого i скоротити тривалість процесу видужання. Проте клінічні дані щодо їхньої ефективності та дослідженість переліку небажаного впливу на організм людини достатньо обмежені, оскільки ці препарати мають багато побічних дій (в тому числі анафілаксія, синдром Стівенса—Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, аритмії серця, геморагічний коліт, галюцинації тощо).

Імуноглобуліни. Спеціальні суворо контрольовані дослідження показали, що чітку противірусну і терапевтичну дію при грипі мають лише донорська сироватка і протигрипозний гамма-глобулін, що містять високі титри антитіл. Гамма-глобулін необхідно призначати по можливості в більш ранні терміни внутрішньом'язово: дітям по 0,15-0,2 мл/кг, дорослим по 6 мл. У тих самих дозах можна використовувати нормальний (плацентарний) гамма-глобулін.

Препарати інтерферону. В ряді випадків призначають препарати інтерферона й індукторів інтерферону. До них відносяться такі препарати як ІНГАРОН, Грипферон, Аміксин тощо. Ці речовини мають противірусну й імуностимулюючу дію. Однак деякі фахівці наголошують на побічній дії інтерферонів. Небажані ефекти пов'язані з використанням дуже високих доз інтерферону, що приймаються впродовж тривалого часу, вводяться шляхом ін'єкції і застосовуються для лікування таких серйозних патологій, як наприклад, вірусні гепатити. Найефективніші інтерферони в початковій фазі (перші три дні) захворювання.

Симптоматичне лікування

Препарати, що пом'якшують симптоми, не діють на вірус грипу, але полегшують стан хворого: знижують жар, нежить, біль у горлі, кашель, головний біль та біль у м'язах. Велике розмаїття безрецептурних препаратів «від застуди та грипу», пропонованих практично всіма великими фармацевтичними компаніями, не діють на віруси і не скорочують термін хвороби. Це всілякі комбінації жарознижуючих, відхаркувальних, антигістамінних препаратів, вітамінів, які дещо полегшують стан хворих, але не мають доведеної ефективності проти грипу. Агресивна реклама подібних препаратів зазвичай включає обережні твердження щодо ефективності, наприклад, засіб рекламується не як «препарат від застуди», а як такий, що «використовується при простуді».

За умови легкого перебігу хвороби симптоматичне лікування у домашніх умовах може виявитися достатнім для повного одужання. Однак зловживати цими препаратами і застосовувати їх без призначення лікаря не слід: передозування може завдати серйозної шкоди організму. Засоби народної медицини для пом'якшення симптомів та загальної підтримки організму — наприклад, зігріваюче розтирання, споживання цибулі або часника, відварів шипшини чи настоянки ехінацеї пурпурної — неефективні проти грипу самостійно, але можуть використовуватись як допоміжні, однак зловживати ними також не слід. Важливо враховувати, що тимчасове пом'якшення чи відчуття відсутності симптомів не є ознакою одужання хворого: необхідно продовжувати утримання від контактів зі здоровими людьми та лікування — аж до постійної відсутності симптомів. Дітям до 18 років та вагітним жінкам не рекомендовано вживати аспірин — подолати жар можна за допомогою парацетамолу. Під час грипу необхідно пити багато рідини. Їжа повинна бути легкою і нежирною, однак примушувати хворого їсти не потрібно.

Що не лікує грип

Сам хворий на грип та особи, що за ним доглядають, мають знати, що грип не лікується за допомогою:

  • антибіотиків. Вони не створюють жодної протидії вірусам, оскільки призначені виключно для боротьби з бактеріальними інфекціями. Вживання антибіотиків не за призначенням не лікує хворобу, а може лише ускладнити боротьбу з хворобами у майбутньому. Антибіотики можуть використовуватися тільки за призначенням лікаря для лікування таких ускладнень грипу, як пневмонія, бронхіт тощо.
  • гомеопатичних препаратів. Немає жодних науково обґрунтованих доказів їхньої ефективності проти вірусу грипу, тому в усьому світі вони не рекомендовані для лікування будь-яких небезпечних для життя інфекцій, в тому числі й грипу. Використання препаратів з недоведеною ефективністю в таких умовах вважається ознакою безвідповідального ставлення до життя хворих.
  • імуностимуляторів, імуномодуляторів — немає жодних науково обґрунтованих доказів їхньої ефективності проти вірусу грипу. Водночас їхня дія під час хвороби може за певних умов навіть виявитися шкідливою.
  • засобів народної медицини — лікування виключно народними засобами є неефективним і небезпечним, оскільки трав'яні відвари, чаї та настоянки на вірус грипу не діють. Однак народні засоби можуть згодитися для пом'якшення симптомів грипу — за умов грамотного використання без зловживань ними.

Профілактика

Традиційним способом попередження захворювання грипом є вакцинація. Вона здійснюється відповідною провідному штаму протигрипозної вакциною і містить, як правило, антигени трьох штамів вірусу грипу, які відбираються на основі рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я. Запропонована вакцина для профілактики грипу у формі живої, інактивованої, субодиничної вакцини. Вакцинація особливо показана в групах ризику — діти, літні люди, хворі з хронічними захворюваннями серця і легенів, а також лікарі. Важливо знати, що вакцинація здійснюється тоді, коли епідеміологічний прогноз свідчить про доцільність масових заходів (зазвичай, в середині осені). Можливе і друге щеплення в середині зими.

Високі дози інтерферону нерідко викликають неприпустимі побічні реакції і тому їх використання для лікування, і тим паче профілактики ГРВІ та грипу, невиправдане. Для профілактики грипу доведена ефективність тільки невеликих доз інтерферону, що вводяться інтраназально.

Решта профілактичних заходів здійснюється індивідуально. Вони спрямовані, насамперед, для підвищення резистентності організму до дії збудників грипу, а також інших ГРВІ та ГРЗ. Ефективними, особливо у період підвищення захворюваності, фахівці відзначають наступні методи профілактики:

  • повноцінне харчування з включенням вітамінів у природному вигляді (перш за все, свіжі фрукти і овочі);
  • загартовування та часте провітрювання приміщень;
  • достатня кількість сну, регулярне чергування праці та відпочинку, щоденне вологе прибирання;
  • вживання загальнозміцнюючих та тонізуючо-імуномодулюючих препаратів та препаратів цілеспрямованої імуностимулюючої дії.

Високоефективними є рекомендації загального санітарно-гігієнічного спрямування, зокрема:

  • часто мити руки з милом;
  • носіння маски в осередку інфекції або при перших проявах застуди чи ГРВІ;
  • прикривати ніс та рот хустинкою (або одноразовими серветками), особливо при кашлі та чиханні;
  • широко застосовувати засоби народної медицини, гомеопатичні препарати, оксолінову мазь.